Спочатку було слово…
Дню української писемності та мови присвячується.
Місяць хмари розгрібає превеликі,
У кімнаті догорає свічки гніт…
Хтось сидить й гортає сторінки легкі
Нам він пише повість тих минулих літ.
Терпеливо і старанно він виводить
Літери, що переходили в слова.
Він душею й серцем у походах ходить,
Не зважаючи, що в нього уже сива голова.
Скільки див створила повість ця?!
Скільки люду в битвах її побували?!
Із звичайної людини мова зробить молодця!
Люди мову завжди поважали.
Загрібає місяць хмари преважкі.
Вже догорів у кімнаті свічки гніт.
І ніхто не гортає сторінки легкі,
А ми пишем повість наших літ…
Максим Албутов, учень 9-В класу